Сан Марко – “Сходи-равлик” – або ж “Боволо” – палаци Корнаро і Фарсетті (XIII століття, нині муніципалітет) – міст Ріальто та цікавинки його історії. Найстарішу ринкову площу, храм Св. Якова на Ріальто, “Ріальтського горбаня”. Рибний ринок і панораму Великого каналу з палацом-Ка’ д’ Оро. Через старовинні ремісничі вулички вийдемо до будинку Б’янки Каппелло і старовинного кварталу “червоних ліхтарів” з Понте делле Тетте (“Мостом Бюстів”). Палаццо Альбріцці, де бували Байрон і Уго Фосколо, досі власність сімейства. Колоритні закутки, вихід на площу Сан Стін і Площу Фрарі. Богемне кафе XIX століття, відоме “привидом кота Нінно”. Храм Санта Марія дей Фрарі – роботи Тиціана, Бартоломео і Альвізе Віваріні, Дж. Белліні, Паоло Венеціано, багатюща скульптура і різьблення по дереву XV-XVIII ст., надгробки Тиціана і Канови, знаменитий “Пам’ятник з Маврамі” (надгробок дожа Пезаро за проектом “князя Бароко” Б.Лонгени). Скуола (громада) Сан Рокко – інтер’єри XVI століття, понад 40 робіт Тінторетто, Тиціана, Тьєполо … Дивовижні скульптури Франческо П’янти. Прогулянка кварталом Дорсодуро і повернення в центр через дерев’яний міст Академії.
І знову – це всього лише список…
Сходи – равлик зачаровують зовні і дивують історією створення. Наскільки оригінальними можуть бути прості (прості?) каменярі в ролі архітекторів? А до чого тут “місто майбутнього” і “Палац добра і зла”?
Колони палацу Корнаро, де нині муніципалітет, зберігають зворушливу історію старого гондольєра Б’язіо, який вступив у сутичку, жартома, з Люцифером!
Ріальто – ну, це не одна, а безліч історій. А ось парочка зображень на колишньому міністерстві фінансів поруч із Ріальто нагадає про пікантні новели Боккаччо…
Про що розповідав колись Ріальтський горбань – на пару з Римським Пасквіно? Дізнаєтеся і про це.
Не родися красна, а родися щасна – це таки про Б’янку Капелло, “Венеру лагуни”…
Квартал червоних ліхтарів – і вражаюча історія з привидами, що сталася не так вже й давно…
Храм Фрарі – дивовижний калейдоскоп семи століть історії венеціанського мистецтва. І знову ж таки – безлічі історій, і серйозних, і курйозних.
Сан Рокко – “Розп’яття” Тінторетто захоплює будь-якого, навіть зовсім невіруючого глядача. А поруч – віртуозні дерев’яні скульптури Франческо П’янти, надскладні – і захопливі – ребуси.
Латинський квартал… Скверо – верф, де роблять гондоли і міст старовинних кулачних боїв. І ближче до вечора – безліч гостинних “бакаро”, де можна перндохнути від вражень за келихом просекко і венеціанськими “чікетті”.
І це – лише один із безлічі немасових маршрутів Венецією.
