Екскурсія каналами Венеції має чимало варіантів. Напевно, оптимально – 1-2 години.
Можна використовувати як приватний катер, так і гондолу, але, зрозуміло, у кожному випадку – свої нюанси!
На приватному катері (максимум 8-10 осіб на катер для зручності огляду). необхідні радіонавушники (якщо більше 3 осіб). Він чудово підходить для огляду головного водного “проспекту” Венеції – Великого каналу. Кожен палаццо – історія, архітектура, сплетіння і перетинання доль і подій, легенди і, зрозуміло, привиди! Зефірно-білий храм Салюте, Марії Зцілення – а навпроти вже один із (а їх немало)) будинків Дездемони. Палаццо Грітті, де історія старовинної сім’ї вже давно відійшла в тінь, поступися місцем численним знаменитостям, що зупинялися й зупиняються в готелі Грітті, – від Гемінґвея до Елізабет Тейлор і… Список можна продовжити.
А трохи далі – “проклятий” Палаццо Даріо. Палац Веньєр – він же музей і колишній венеціанський дім ексцентричної Пеггі Гуггенгайм.
А ось фантастичні мозаїки на палаццо компанії Венеція – Мурано.
А далі – палаци Моченіго, де 200 років тому жив Байрон, а зовсім нещодавно – Бред Пітт і Анжеліна Джолі, під час зйомок “Туриста”. А палаццо Пізані Моретта, де знімали готель “Даніелі” – якраз навпроти.
А там скверо – верф, де будують гондоли.
А ось там… А далі…
І це тільки Великий канал. Але катер покаже нам і Каннареджо, і старовинне Гетто, і квартал Маврів, і безліч чарівних немасових місць. На тихому ходу.
Тур на гондолі зазвичай коротший – хоча можна замовити на “скільки завгодно”. Вона – старовинна “карета Венеції”, і на ній варто проплисти такими каналами, куди катер увійти ніколи не зможе. Таємничими водними дзеркальними доріжками – біля Палацу Альбріцці, де у вересні, кажуть, з’являється привид… Чий – дізнаєтеся. А поруч – місток колишнього кварталу “червоних ліхтарів” (колишнього!!!). Або ж поплавати в районі Кастелло, недалеко від Арсеналу – палаци і будиночки малих каналів нітрохи не менш цікаві, ніж на великому. Але тут тихіше і таємничіше. Те саме, що потрібно, щоб відчути Венецію справдешню.
Під час вечірньої прогулянки на гондолі можна зупинитися біля якогось невеличкого шинку в “венеційському Неаполі” кварталу Кастелло. Або навпроти храму Сан Тровазо – і попросити просто на гондолу келишок вина і тарілочку “чікетті”. Щоб було вже зовсім “по-венеційському”.
