Ще один “персональний” тур для поціновувачів живопису. І він теж може бути налаштований на “просто любителів” і на мистецтвознавців.
Як завжди – подібні тури можуть мати деякі часові обмеження, пов’язані з розкладом роботи храмів і музеїв – краще проводити їх із 10 до 12-13.00, або ж із 15.00 до 17-18.
Ім’я Паоло Веронезе викликає в пам’яті розкішні величезні полотна – бенкети, церемонії, античні богині з ликами золотокосо-млосних венеційок, неймовірне, нереально блакитне небо, справжнє барвисте свято для очей… У Веронезе часто неважливо, що написано. Важливо – як. Геніальний маестро палаців, здатний творити ауру величі, могутності.
Паоло Кальярі малював тканини, драпірування і колони так майстерно, що вони нітрохи не менш важливі, ніж обличчя учасників дійства. Венеція, як прекрасна дама, піднесена на хмарах, цариця небес, землі і вод – це Веронезе. І, після всієї цієї палацової безумовно талановитої помпи – навіть дивуєшся зворушливій Мадонні, надривно-трагічному оплакуванню Христа, натхненному цілителю Пантелеймону у вівтарі храму, де зберігаються його мощі у Венеції. І це теж – Веронезе!
Як і роботи Тіціана, Тінторетто та інших майстрів, полотна і фрески Веронезе розосереджені по всьому місту. Може бути багато варіантів маршрутів, мета яких – познайомитися з цим майстром. З великих музеїв можна відвідати – на вибір – Академію або Палац Дожів. Далі – якщо починати з Палацу – ми відвідаємо храм Св. Юліана (Сан Зуліан), храми Св. Іоанна і Павла та Сан Ладзаро деї Мендіканті. Після чого можна зробити невелику перерву і пішки, на трагетто (гондола-перевізник через Великий канал) або на вапоретто перебратися на протилежний бік “Каналь Ґранде”. Ми відвідаємо храми Св. Павла, Св. Пантелеймона і, нарешті, Св. Себастьяна, де розміщений абсолютно унікальний цикл робіт художника і де він похований. Історії Есфірі – воістину розсипи дорогоцінного каміння. Веронезе тут дали можливість розписати практично весь храм. Полотна, фрески, орган… Роки роботи, роки барвистих експериментів – від смарагдово-золотої урочистості “коронування Есфірі” до пізнього, у згасаючих тонах лілової грози, “Розп’яття”…
Переходи відбуватимуться цікавими немасовими куточками міста, вельми багатими на власні історії та краєвиди.
